Чіпи
Здається, що штучний інтелект - це алгоритми та геніальні дослідники. Але вузькими місцями в цій галузі, від якої сьогодні залежить весь світ, виявилися прискорювачі (чіпи для навчання моделей) та обладнання для тонкої літографії. Перші розробляють лише кілька компаній. Єдиний виробник другого - компанія з Нідерландів.

Оскільки попит перевищує пропозицію, саме ці компанії сьогодні вирішують, коли і кому відвантажувати продукцію та на яких умовах. Постачальники обирають покупця. Покупець, за відсутності альтернативи, змушений приймати ці умови.

Електроенергія
Дата-центр будується за кілька років, а на підключення до мережі доводиться чекати роками. Можна мати гроші, сервери, готову бізнес-модель і так і не отримати мегавати. Не вистачає трансформаторів, земля поруч із підстанціями зайнята, а підключення вимагає складних узгоджень.

Тому доступ до електроенергії стає однією з умов запуску нового проєкту. Компанії шукають майданчики з готовою інфраструктурою, заздалегідь резервують потужності, укладають довгострокові контракти. І головним аргументом при виборі ділянки стає вже не ціна, розташування чи податки, а доступ до електроенергії - вузьке місце, від якого залежить весь проєкт.


Дані
«Хто володіє інформацією, той володіє світом» - це вислів найчастіше приписують Натану Ротшильду. І сьогодні перевагу отримує той, хто вміє збирати, накопичувати та аналізувати дані. Конкурент може скопіювати інтерфейс сайту, повторити функціонал або запропонувати схожий продукт. Але він не зможе відтворити історію поведінки клієнтів іншої компанії.

Однак збирати дані можуть і ті, хто нічого не виробляє. Великі платформи Google, Amazon, Meta, App Store, Booking зберігають інформацію про поведінку, вподобання, пошукові запити, покупки мільйонів користувачів. Такий системний доступ мають лише кілька десятків гравців. Для решти саме доступ до таких даних стає дефіцитним ресурсом.

Щоправда, у даних є термін придатності. Вони працюють, доки поведінка людей залишається стабільною. Ринок змінюється, і накопичена роками історія перетворюється на цифри про тих, кого вже немає. Але доки працюють платформи, вони отримуватимуть оновлені дані.


Увага
Час і увага - це обмежені ресурси. Цифрові компанії конкурують не стільки за користувача, скільки за частину його життя. І вузьким місцем тут є не увага, а доступ до неї. Її контролюють ті, хто вирішує, що людина побачить першим.

У добі, як і раніше, 24 години. І той час, який користувач проводить в інтернеті, ділять між собою тисячі сайтів, відео, магазинів і рекламних пропозицій. Алгоритм рекомендацій може надіслати один матеріал мільйонам, а інший залишити практично непоміченим. Пошукова система може вивести один сайт на перше місце, а інший приховати далеко нижче.

Виходить парадокс: контенту стає дедалі більше, а шансів бути поміченим - дедалі менше. І саме ця обмеженість створює цінність. А оплачує її споживач.

Як так виходить, що один виробник може поставити в залежність цілу галузь? А постачальник, який далеко не перший у ланцюжку, раптом починає диктувати умови? І чому раптом перевізник отримує право вирішувати, чий вантаж поїде першим?

Усе тому, що частка у собівартості не дорівнює ступеню впливу. Компонент може коштувати 5% від вартості продукту і контролювати 100% можливості його випуску. І заробляє не той, хто робить більше за всіх, а той, хто опинився у вузькому місці транзакції, ланцюга створення вартості.

У сучасній економіці таких прикладів стає дедалі більше. Про це йдеться у статті ТОВ "ЄЙФОС ХАБ".

Логістика
Поки вистачає транспорту, складів і місця в портах, перевізники конкурують між собою, а клієнт обирає умови та ціну. Але ситуація різко змінюється, якщо щось із переліченого стає дефіцитним. Перевізнику вже доводиться обирати: чий вантаж відправити першим, чий залишити на потім, кому надати місце на складі, чий контейнер затримати. Перевізник із постачальника послуг перетворюється на того, хто розподіляє доступ до ринку. Його вплив на ринок не можна порівняти з його часткою в ціні товару.

І вузьким місцем тут є не сам транспорт, а пропускна здатність: скільки суден пройде через протоку, скільки контейнерів опрацює порт, скільки вантажівок виїде зі складу. Розширити її швидко неможливо, а закрити можна за один день.


Одна механіка
П’ять галузей - одна механіка. Змінюється лише характер дефіциту. Він може бути природним - земля в центрі міста або години в добі. Технологічним, коли щось вміють робити лише одиниці (чіпи та літографи). Буває регуляторним - ліцензії, частоти, підключення до мережі. Або комерційним: місце у видачі або в стрічці обмежене саме настільки, наскільки вирішив власник.

Природа різна, логіка одна. Обмеження пропозиції змінює не лише ціну. Воно змінює поведінку всіх учасників ринку: хто чекає, хто платить наперед, хто погоджується на чужі умови.


Що з цим робити
По-перше: знайдіть свої 5 %, своє «вузьке місце». Це може бути компонент, постачальник або канал, який становить невелику частку вартості, але здатний зупинити весь процес. Для інтернет-магазину це платіжний провайдер, позиція на маркетплейсі, єдиний постачальник. Цей список варто скласти до кризи, а не під час неї.

По-друге: запитайте себе, який дефіцит можете створити ви самі та ваш бізнес. Унікальні дані про клієнтів, ексклюзивний постачальник, спільнота, яка не перейде до конкурента. Усе це - способи перестати конкурувати ціною.

По-третє: пам’ятайте, що дефіцит закінчується. Фізичний зникає, коли будують нові потужності. Регуляторний - коли змінюються правила. Платформовий - коли змінюються звички користувачів.

Найдорожча помилка - будувати бізнес на чужому дефіциті так, ніби він назавжди.

Той, хто контролює дефіцитну ланку, нав’язує свої правила. Компанія ТОВ "ЄЙФОС ХАБ" допомагає замовникам і партнерам знайти ті самі 5% - точки залежності - і перебудувати структуру так, щоб одне «вузьке місце» не могло зупинити бізнес.